Вельмишановний Миколо Кузьмичу!
Звернутися до Вас вимусила ситуація яка склалася в психіатричному співтоваристві як Миколаївської області, так і всієї Україні, яка пов’язана з тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 р №4 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів від 06.05.2000 №770 і від 10.10 2007 р. № 1203» був доповнений перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», далі «Перелік», при цьому, до списку №2 таблиці III, поряд з бензодиазепіновими препаратами (диазепам, сибазон), метамфетамінами та барбітуратами – був внесений антидепресант Амітриптилін – як наркотичний засіб ???
«Легкість», з якою міжнародний золотий стандарт антидепресивної терапії – амітриптилін був віднесений до «Переліку», які підлягають контролю в Україні не відповідає, міжнародним угодам України, у т.ч. Конвенції по психотропних речовинах 1971 г («Конвенція»). При цьому слід зазначити, що Комісія Організації Об'єднаних Націй («Комісія») по наркотичним засобам і Всесвітня організація охорони здоров'я, яка у відповідності зі своїми зобов'язаннями в рамках діючих міжнародних конвенцій представляє в «Комісію» у встановленому порядку пропозиції про підведення під контроль лікарських засобів, у відношенні яких установлена можливість викликати синдром залежності й відповідно стати причиною зловживання – не виносила ніяких пропозицій щодо амітриптиліну.
При цьому слід враховувати, що термін «наркотичний засіб» має містити в собі три критерії: медичний, соціальний і юридичний, які взаємозалежні, оскільки міжнародний правовий аспект зобов'язує визнавати засіб наркотичним тільки при єдності трьох критеріїв:
1) медичного – якщо цей засіб, речовина, лікарський препарат виявляє специфічну (стимулюючу, седативну, галюцінаторну чи ін.) дію на ЦНС, що являє собою причину його немедичного споживання;
2) соціального, якщо це немедичне споживання набуває масових масштабів й становить соціальну значимість;
3) юридичного, якщо виходячи із двох згаданих вище передумов з обліком економічних, психологічних і ін. положень відповідна юридична уповноважена особа ( Комітет з контролю) цей засіб, визнало наркотичним засобом і включило до списку наркотичних засобів.
Ні один з цих критеріїв не відноситься до амітриптиліну, оскільки:
1. Медичний аспект. На підставі численних спеціалізованих джерел, у т.ч. – сучасного огляду матеріалів за результатами порівняльних клінічних досліджень проведених при апробації цілого ряду антидепресантів («Доповідь Робочої групи CINP на основі огляду доказових даних», 2007), а також вітчизняних даних з цього питання – випливає, що відомостей про прямі або побічні ефекти амітриптиліну, та його клінічних проявів, які б відносились до наракогеного ефекту – не отримано й не зареєстровано.
2. Юридичний аспект. З позицій Єдиної міжнародної «Конвенції», по наркотичних засобах (1961) і Конвенції про психотропні речовини (1971), а також за даними міжнародних джерел, у жодній країні світу амітриптилін не внесений до Переліку психоактивних речовин які підпадають під відповідний контроль.
3. Соціальний аспект. З позицій Єдиної міжнародної «Конвенції», по наркотичних засобах і Конвенції про психотропні речовини – амітриптилін не віднесений до препаратів, що створюють соціальну проблему зловживання, і не перебуває під юрисдикцією цих Конвенцій. Враховуючи досвід як вітчизняних психіатрів, так і закордонних («Доповідь Робочої групи CINP на основі огляду доказових даних – Терапія антидепресантами й ін. методи лікування депресивних розладів»,) – та у результаті, майже 50-літнього практичного застосування, в т.ч. у дорослих, дітей та підлітків – не були зареєстровані побічні ефекти препарату, що приводять до розвитку лікарської залежності й соціальної дезадаптації.
Таким чином виникає слухняне запитання: «А на яких підставах (соціальних, медичних, юридичних), та з чиєї ініціативи були порушені міжнародні угоди «Конвенції» та відповідні механізми щодо включення до вітчизняного Переліку психоактивних речовин що підпадають під відповідний контроль, цього антидепресанта, який єдиний що має ін’єкційну форму, найвищу терапевтичну ефективність, низьку ціну (табл. N 50 – 10 грн. 50 коп, амп. N 10 – 8.08 грн.) при менш ефективних вітчизняних аналогах – «Пароксин» (паркосетин), N 30 – 120 грн., та зарубіжних – «Ципралекс», по ціні – 240 грн. N 28 ????
«Чи має фінансову спроможність та доступність до психічного здоров’я «середньо статистичний» українець, дозволивши собі довгострокове лікування сучасними антидепресантами, чи жінки, яким найкраще допомагає «амітриптилін» – при депресіях інволюційного віку (пенсіонери та пристарілі люди), або хворі на шизофренію з афективними розладами, в багатьох випадках – інваліди ІІІ-ІІ групи, яким допомагає амітриптилін ???».
З повагою, та надіями на зміну стану справ у системі охорони здоров’я, у т.ч. в психіатрії України на краще – від імені членів науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів Миколаївської області
Головний лікар, головний позаштатний
спеціаліст УОЗ Миколаївської ОДА за
фахом «психіатрія», к.м.н., дійсний член
Європейської Академії Природознавчих наук
ім. В. Лейбниця, Ганновер, Німеччина А.А. Педак
Комментариев нет:
Отправить комментарий